Традиційно 14 грудня (за старим стилем – 1-го) в Україні вшановують пророка Наума. У цей день розпочиналися заняття у школах – після завершення сільськогосподарських робіт, у яких брали активну участь і дорослі, й діти. «У день Наума наука піде на ум», – глаголить давня приказка.
Сьогодні студенти факультету біотехнології та екологічного контролю мали чудову нагоду в цьому переконатися. В аудиторії А-310 відбулося велике наукове англомовне дійство, присвячене актуальним проблемам біотехнології. До того ж воно стало оригінальним внеском у виховну роботу кафедри іноземних мов професійного спрямування – адже у ньому взяли участь її викладачі. Безсумнівним виховним моментом стало те, що слухачі розширили свій кругозір, поповнили знання наукової англомовної термінології, осягнули своє місце у довкіллі й свій потенціал у можливому його поліпшенні.
Почесним гостем наукового свята став професор Університету Хоккайдо – Сатору Кавасакі (Японія), а модераторами – професор Володимир Іванов та доцент кафедри біотехнології та мікробіології НУХТ Віктор Стабніков.
Розпочав зустріч професор Сатору, розповівши історію свого університету, котра настільки подібна до нашої. Як у 1876 році постав Сільськогосподарський коледж у найбільшому місті острова Хоккайдо – Саппоро, який у 1918 році отримав назву Імператорського університету, а потім, у 1947-му, зажив свого теперішнього статусу. Студенти та викладачі шанують традиції власної альма-матер – спільно будують снігові скульптури під час Фестивалю снігу, змагаються у перетягуванні канату, а також – і це найголовніше! – усі разом милуються природою, без чого неможливе життя справжніх японців. Незалежно від професії, віку та становища.
Надалі професор Сатору виголосив доповідь, яка, без сумніву, викликала інтерес не лише з точки зору екології та біотехнологій, а й географії та геології. Головною темою виступу були екологічні проблеми берегової лінії та способи їх вирішення. Адже з давніх-давен бичем Японії є цунамі та землетруси, що неминуче спотворюють екологічну систему узбережжя. А як вирішити цю проблему? – подумайте, – звертається до слухачів Сатору-сан. Хвилерізи будувати – дорого. І, виявляється, вихід можна знайти! Треба «звернутися по допомогу» до найпростіших – мікроорганізмів, які сприяють створенню так званого «берегового каменю» (англійською – beach rocks).
Завдяки добре поставленій англійській мові гостя та цікаво організованій презентації, учасники дійства наче побували в біологічній лабораторії. Там, серед таємничих формул, яскравих фотографій, звивистих графіків і чітких наукових термінів, візуалізувався дуже важливий і актуальний, зокрема для нашої держави, процес. Мікроби (як колись говорили в Україні, «дрібноживці»), органічна матерія, кальціє- та магнієвмісні породи – і в результаті народжується підземний або наземний природний щит, здатний вистояти проти потужних хвиль.
Потому відбулася традиційна розмова у форматі «запитання-відповіді». Ключову тональність задали студенти-магістранти, які щойно закінчили студіювати нову дисципліну «Іноземна мова: практичні навички наукової комунікації». От уже де можна було скористатися здобутими уміннями! – прослухати наукову доповідь англійською мовою, ілюстровану різноманітними позамовними засобами; сформулювати запитання та сприйняти відповідь. Перейняли естафету студенти третього курсу. А запитання звучали справді насущні для української екології: Як перебігають процеси утворення берегового каменю? Як поводяться «дрібноживці» залежно від температури довкілля? Чи досліди з утворення берегового каменю можна провадити в природних умовах? Як на формування берегового каменю впливає чистота води?
На всі запитання були дані вичерпні відповіді. А з інформації про ту роль, яку виконує береговий камінь (а також згаданий у наступній доповіді – авторів В. Іванова та В. Стабнікова – арагоніт), можна було зробити висновок: за належних умов експеримент перейде в природні умови, і це буде великим кроком у відновленні коралових рифів, очищенні повітря та води, усуненні зсувів і тріщин у будівлях. І, образно кажучи, обома доповідями присутнім була дана настанова, котра, без сумніву, піде «на ум»: працювати наполегливо й чесно, аби поліпшити своє довкілля, не втрачати рідних берегів і міцно стояти на ногах!
Опісля лекції викладачі та магістранти кафедри біотехнології та мікробіології провели японському гостеві цікаву екскурсію по кафедрі та Проблемній науково-дослідній лабораторії, під час якої Сатору-сан познайомився з особливостями студентського життя-буття в НУХТ: і на лабораторній роботі побував, і побачив, як третьокурсники пишуть модульну контрольну, і почув, як добре наші підопічні володіють англійською мовою та прийомами наукових досліджень у галузі.
Отже, наші наукові контакти розширюються, наукова комунікація студентів та викладачів активізується, і це найважливіше!